Рукавичка

Ішов дід лісом, а за ним біг собака.
Ішов собі дід, ішов, та й загубив теплу хутряну рукавичку.
От біжить мишка. Побачила її, зраділа. Залізла в ту рукавичку та й каже:
- Тут я буду жити!
Тепло їй, затишно. Якщо сильний мороз - вона глибше сховається. Якщо не дуже холодно - визирає, зимою милується.
Якось провітрила мишка на ніч своє житло, як завжди, постіль постелила.

Тільки вмостилася зручніше, коли це чує - хтось гукає:
- Хто, хто в рукавичці живе?
- Я, мишка-шкряботушка. А ти хто?
- А я - жабка-скрекотушка! Пусти погрітися, а то замерзну.
- Іди, - каже мишка.
І стали вони жити удвох - вирішили разом холоднечу пересидіти.
Але тут на другий день прибіг до рукавички зайчик та й питає:
- Хто, хто в рукавичці живе?
- Я, мишка-шкряботушка.
- Я, жабка-скрекотушка! А ти хто?
- А я - зайчик-побігайчик. Пустіть і мене до себе жити.
- Іди!
Заліз заєць у рукавичку і стало їх троє.

А тут лисичка прибігла з лапками примороженими та й питається:
- Хто, хто в рукавичці живе?
- Я, мишка-шкряботушка.
- Я, жабка-скрекотушка!
- Я, зайчик-побігайчик. А ти хто?
- А я - лисичка-сестричка. Пустіть погрітися, бо загину на холоді!..
Впустили і її. З лисичкою тепліше стало, хоч і тісніше. Та куди йти хворій кумасі, доки не видужає?
Та раптом вовк присунув.
І він захотів у рукавичку. Як його на морозі залишити? Впустили і вовка, стали жити разом.
А за ним з´явився кабан. І собі в рукавичку ікластим рилом лізе.

- Тісно нам навіть без тебе, - кажуть йому.
Розсердився кабан, довелось і його впустити.
Де не взявся з кущів ведмідь. І теж намагається залізти до рукавички.
- Куди ще тобі? Нам тут і самим тісно, - бурчать звірі невдоволено.
- Та якось будемо, - відповідає. - Тільки ви посуньтеся трішки.
Уліз і ведмідь - семеро стало. Та так уже їм тісно, що рукавичка ось-ось розлізеться.
А тим часом дід, який ішов собі лісом, помітив, що десь загубив одну рукавичку. Довелося йому повертатися назад, щоб відшукати пропажу.
Собака побіг попереду і першим побачив рукавичку. Підбіг ближче - аж вона ворушиться, мов жива.
Собака тоді:
- Гав-гав-гав!
Почули звірі, перелякалися та як вирвуться з рукавички - і розбіглися в усі боки.
А дід підійшов та й забрав свою рукавичку.